Французькі геологи проаналізували склад нітратів у вулканічних відкладах часів неогену і з'ясували, що блискавки, що виникають у хмарах попелу, могли фіксувати атмосферний азот. Дослідники виявили кілька свідчень, що вказують на те, що нітрати у відкладеннях утворилися саме з атмосферного азоту.
Освіта білків та нуклеїнових кислот – найважливіший процес у зародженні життя. Але він неможливий без азоту, одного з найпоширеніших елементів Землі. Азот займає майже три чверті обсягу атмосферного повітря, проте перебуває у такій формі, яку живі організми не можуть поглинути. Перетворення азоту на біодоступну форму називається азотфіксацією. Нині цим займаються мікроорганізми чи азотні добрива, але до виникнення життя роль азотфіксатора гіпотетично мала кілька явищ — зокрема грозових і вулканічних блискавок.
Можливість такої азотфіксації доводилася ще у лабораторних експериментах. Під час вивержень в атмосферу викидається велика кількість сірки та галогенів (хлор, фтор та інше), а у хмарах попелу виникають блискавки – так звана брудна гроза. Під час розрядів азот у повітрі окислюється, а утворені оксиди випадають на землю разом із вулканічними викидами. В результаті нітрати, фіксований азот, повинні були залишатися в грунті. Однак геологічних підтверджень цьому досі не знаходили.
Група французьких геологів вирішила знайти поклади нітратів у вулканічних відкладах після вивержень великих неогену (1,65-23,5 мільйона років тому) у посушливих регіонах. Дослідники зібрали зразки вулканічної тефри та пірокластичних потоків у Перу та Туреччині та виявили у цих відкладах велику кількість нітратів разом із сульфідами та хлором, що вказує на їх вулканічне походження.
Comments